24 листопада відбулася прес-конференція з нагоди відкриття історично-документальної  фотовиставки « Біль нащадків»  до 100 – річчя трагедії одного кохання.

На презентації було багато гостей:  колег, партнерів, членів Громади, представників преси.

Я хочу подякувати усім, хто сьогодні долучився до нашого заходу!

Ми презентували проект якому дали назву « Біль нащадків», і який  став переможцем Центром Німецької культури Відерштраль, конкурсу грантів  2020 року серед ГНОУ і  отримав фінансову підтримку ФМВС Німеччини.

Ця фотовиставка пронизана глибоким змістом.

Важливою складовою нашої свідомості є пам’ять!

Однією з основних завдань нащадків - є пам'ять про історію свого роду, свого народу, своєї нації.

Звертатися до трагічних сторінок минулого нелегко, але ми повинні знати історію, яка відобразилась на долях рідних, близьких.

Знати історію своєї родини – це  обов’язок кожного із нас. Той, хто пам’ятає і знає минуле, глибше розуміє сучасне, чіткіше уявляє, а то й передбачає майбутнє.

У кожної людини в житті є щось таке сокровенне, найрідніше, з чим переплетені її думки, спогади, прагнення, кожен день її життя.

І з цим сокровенним рік назад до нашого Центру німецької культури прийшов, Сергій Іванович Сай-Бондарь, етнічний німець, керівник прес-центру « Укрінформ».  Історія  коріння його родини  не могла залишити байдужим нікого, а у мене особисто …..виникли непідробні емоції.

Історія його роду дуже зворушила нас, бо вона стала для нас підтвердженням того, чим займається наш Центр багато років по вшануванню пам’яті своїх предків, пошуку та дослідженню  коріння сімей етнічних німців.

Сергій Іванович, розповів свою історію, показав приклад, як він разом з своїми  німецькими родичами  прилучилися до того, щоб донести до широких мас трагедію їх сім’ї, як  потрібно шанувати пам’ять,  пізнати своє коріння.

Історія сама по собі дуже тяжка та для нас повчальна, в першу чергу для молодого покоління.

Метою нашого проекту було відродження історичної пам'яті українсько-німецької сім’ї, на  реальних фактах  життя німкені  Магди Хоманн,  прабабусі Сергія Івановича Сай - Бондаря, яка твердо вірячи в кохання, героїчно пішла проти себе самої заради порятунку своєї родини.

Дослідницька робота  Сай – Бондаря С.І. визиває у мене велику повагу, бо перш за все , говорить про те , що він справжній патріот , який відкрив правду про свій рід  і через  тяжку трагічну  долю своєї німецької прабабусі, яка волею долі опинилася на Україні, показав долю кожної української жінки в умовах української радянської дійсності, українського селянина- в страшні роки колективізації і голодомору, другої світової- репресій та депортацій.

І тому ми були  одержимі реалізацією цього проекту, щоб засвідчити історію про справжнє життя, у ті тяжкі роки, українсько-німецької родини, і показати що на кожне покоління випадають якісь випробування. Історію творять історії конкретних людей. 

В історії етнічних німців України є багато нерозкритих трагічних сторінок. На сьогодні невідомими залишаються долі десятків тисяч репресованих, родичі яких чекають їх реабілітації і досі.

І для нас, етнічних німців,  дуже важливо проводити  пошукову і освітню роботу в цьому напрямку. Не повинно бути  зниклих без вісті , з клеймом «ворог народу», потрібно відновити достовірні історичні факти . допомагати родинам в пошуках рідних і близьких.

Найяскравішій приклад великої родини Магди Хоманн! Пам’ять сильніша за зброю і, можливо нащадки Магди Хоманн, яким і досі болить, знайдуть історичну справедливість і дослідять місце смерті своєї родички.

Сподіваюся, що  ця історично-документальна фотовиставка, презентація якої відбулася сьогодні, дасть можливість краще зрозуміти історію і спонукає усіх небайдужих до пошуку та висвітлення історичної дійсності  минулого та історії свого роду , свого народу.

Всі присутні на презентації отримали книгу авторів - правнука та внука Магди Хоманн, про цю трагічну історію «Любов і муки Магди Хоманн»

 На протязі 2-3 неділь з виставкою можна ознайомитись у вікнах Укрінформу.