Одеський вікенд з присмаком історії.

Одеса для українців– особлива, в найкращому сенсі слова. Місто, яке треба особливо любити, не обходити увагою, приїжджати не тільки до моря, ні, зовсім не до моря, а за колоритом. Саме на Одещині компактно проживає найбільше національних спільнот, цілі національні села, а саме місто є певною Меккою для євреїв всього світу.

Саме тут 30-31 жовтня і 1 листопада ми, українські німці, зібралися на семінар, присвячений вивченню нашої історії аби не забувати про те, ким ми є і дізнатися нове в царині досліджень унікальної долі німців України. Історикиня і дослідниця Ельвіра Плеська підготувала ряд лекцій про різні періоди з життя німців України – кращі і гірші, а з початком репресій такі, що нині навіть неможливо уявити. Ми ділилися своїм сімейним досвідом, дізналися про різноманітність доль, помережаних єдиним болем, яке поставили на наших предків радянські керманичі – клеймо «зрадників батьківщини» і «пособників нацистів». Ельвіра Германівна розповіла про безліч деталей культури, побуту, буденного життя причорноморських німців зокрема і німців колишньої Російської імперії загалом. Експертка радо відповідала на шквал запитань, адже всім хотілося дізнатися ще, отримати відповідь на запитання, які нашим бабусям, дідусям, а іноді й батькам ставити було не можна.

Неймовірним відкриттям семінару стали психологічні сесії з розуміння німецького характеру, зокрема характеру німців України, які провела психологиня Людмила Шамрай. Ми змогли «просканувати» самих себе, попрацювати в командах, об’єднати наші зусилля і результати власних напрацювань, вивантажити досвід і в нагороду отримати ще й кілька працюючих психологічних технік.

Родзинкою заходу були 2 неперевершені екскурсії, які провела керівниця Одеського “Відергебурту” Вікторія Брандт. Ми прогулялися німецькими колоніями Одещини, торкнулися відголосків минулого у старій кірсі, яка нині стала працюючим православним храмом, оглянули старі кірхи, які вже зруйновані часом настільки, що нашим нащадкам навряд вдасться побачити їх навіть у тому стані, в якому ми побачили їх у цій поїздці. Інша екскурсія – це німецька Одеса. Як багато пам’яток архітектури залишилось з минулих століть, як багато неймовірних історій з ними пов’язаних розказала пані Вікторія!

Щоб зрозуміти сучасність, потрібно не забувати про історію. Тільки з витоків з’являється самоусвідомлення власної ідентичності, тільки з занурення в самих себе – ми можемо прислухатися до інших. Ці насичені дні, де ми мали змогу пізнавати, гуляти спокійним осіннім містом, думати і розуміти. Немало вражень і від знайомства з українськими німцями з різних регіонів, спільних прогулянок, обговорень, фотосесій в національних костюмах і навіть співання німецьких старовинних пісень.

Жанна Кузнєцова

Лістопад 2020